АРХІВ КИЄВА ВИВІСИВ ОНЛАЙН ДОКУМЕНТИ ЗА 400 РОКІВ (фото)

"Історія міста Києва в архівному документі" - під такою назвою сьогодні відкрилася виставка з унікальними матеріалами ХVІІ-ХХІ ст. про ключові події в політичному, господарському і культурному житті Києва.

Про це повідомляє "Закон і бізнес".

Серед оприлюднених документів можна побачити копію універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності, ознайомитися зі статистичними даними про соціальний склад населення Києва на 1914 рік тощо.

Копія універсалу гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності

Охочі прочитають рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва", подивляться на фотографії студентів київських вузів Ігоря Сікорського, Ісака Бабеля, Костянтина Паустовського, Максима Рильського, Михайла Булгакова, Олександра Довженка, Сергія Корольова.

 Присвоєння Володимиру Опанасовичу Караваєву звання почесного громадянина м. Києва. 1891 р.

Виставка, приурочена до 80-річчя створення Державного архіву Києва, складається з трьох розділів: "Держава", "Економіка", "Київ і кияни у фотодокументі".

 Pішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.05.1969 р. № 873 "Про Герб міста Києва"

Документи з виставки можна подивитися тут.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.